’то такий та дл¤ чого в≥н потр≥бен, цей ј”ƒ»“
ќлекс≥й ќлекс≥Їнко—ьогодн≥ не треба бо¤тись јудиту. ÷ей д¤дько не такий страшний, ¤к звучить його ≥мТ¤.
Ѕ≥льше того, в≥н ви¤вл¤Їтьс¤ нав≥ть дуже корисним у господарств≥.
¬≥н уважно вислухаЇ, подивитьс¤, що до чого. ѕорадить, ¤к вести справи краще. як виправити помилки.
«а свою роботу в≥н захоче грошей.
јле робота цього д¤дьки коштуватиме набагато дешевше, н≥ж збитк≥ в≥д зв≥ра на ≥мТ¤ Ѕардак, або ’аос.
—ьогодн≥ у наш≥й крањн≥ склалас¤ така ситуац≥¤, коли де¤к≥ власники п≥дприЇмств, ≥нвестори, кер≥вники п≥дприЇмств ≥ нав≥ть де¤к≥ бухгалтери бо¤тьс¤ сл≥в Ђаудитї ≥ Ђаудиторї, розум≥ючи п≥д цими словами перев≥рку п≥дприЇмства податковою ≥нспекц≥Їю.
јудит може бути ≥н≥ц≥ативним (добров≥льним), коли в≥н зд≥йснюЇтьс¤ за р≥шенн¤м кер≥вництва п≥дприЇмства, або обовТ¤зковим, ¤кщо його проведенн¤ обумовлене пр¤мою вказ≥вкою в законодавств≥.
” ц≥й статт≥ ми спробуЇмо розкрити пон¤тт¤ ≥н≥ц≥ативноњ (незалежноњ) аудиторськоњ перев≥рки.
ƒл¤ початку звернемос¤ до ≥стор≥њ.
—лово Ђаудиторї походить в≥д латинського слова Ђaudioї (що значить Ђслухачї або Ђтой, що слухаЇї). “ак у духовних навчальних закладах називали в≥дм≥нно встигаючого учн¤, ¤кий за дорученн¤м вчител¤ робив дов≥рчу перев≥рку ≥нших учн≥в на предмет засвоЇнн¤ ними пройденого матер≥алу. “ак≥ дов≥рч≥ в≥дношенн¤ ≥снують ≥ в аудиторськ≥й д≥¤льност≥ (аудит≥). ” першооснов≥ аудиторська д≥¤льн≥сть ¤вл¤Ї собою процес перев≥рки аудиторами (аудиторськими ф≥рмами) правильност≥ веденн¤ бухгалтерського обл≥ку, зд≥йснюваного економ≥чними субТЇктами.
ѕерше згадуванн¤ аудитора в≥дноситьс¤ до XIV ст., коли обл≥ков≥ книги стали ф≥гурувати в ¤кост≥ доказ≥в у суд≥. Ћука ѕачол≥, автор Ђ“рактату про рахунки ≥ записиї, Ц першоњ книги, що була присв¤чена бухгалтерському обл≥ку ≥ м≥стила основи теор≥њ бухгалтерського обл≥ку, Ц п≥дтверджував необх≥дн≥сть контролю бухгалтерського обл≥ку.
” XVI ст. у багатьох крањнах був оф≥ц≥йно введений правовий контроль обл≥кових книг. ¬ јнгл≥њ вже використовувалос¤ слово Ђаудиторї дл¤ позначенн¤ людей, що займаютьс¤ перев≥ркою обл≥кових запис≥в.
≤стор≥¤ виникненн¤ аудиту бере св≥й юридичний початок ≥з Ўотланд≥њ, у столиц≥ Ц ≈динбурз≥ Ц у 1853 р. був оф≥ц≥йно заснований ≈динбурзький ≥нститут аудитор≥в.
Ѕатьк≥вщиною аудиту, у сучасному розум≥нн≥ цього слова, Ї ¬еликобритан≥¤, що у 1884 р. прийн¤ла пакет «акон≥в про омпан≥њ, що наказують акц≥онерним компан≥¤м доручати незалежним бухгалтерам перев≥рку бухгалтерських книг ≥ рахунк≥в компан≥й ≥з наступним зв≥том перед акц≥онерами.
—в≥това економ≥чна криза 1929-1933 р., викликавши масов≥ банкрутства р≥зних п≥дприЇмств, а особливо акц≥онерних товариств, зТ¤вилас¤ потужним стимулом подальшого розвитку аудиторськоњ д≥¤льност≥, що у наступн≥ роки удосконалювалас¤ в напр¤мку орган≥зац≥йно-правових основ. ќсоблива увага прид≥л¤лас¤ формуванню етичних ≥ повед≥нкових норм у взаЇмов≥дносинах аудитор≥в ≥з кл≥Їнтами, дотриманн¤ принципу дов≥рчост≥ ≥ конф≥денц≥альност≥, ¤к у процес≥ проведенн¤ перев≥рки, так ≥ п≥сл¤ видач≥ висновку по њњ результатах.
¬иникненн¤ аудиту звТ¤зано з розпод≥лом ≥нтерес≥в тих, хто безпосередньо займаЇтьс¤ управл≥нн¤м орган≥зац≥Їю (адм≥н≥страц≥¤, менеджери) ≥ тих, хто вкладаЇ грош≥ в њњ д≥¤льн≥сть (власники, акц≥онери, ≥нвестори).
Ќеобх≥дно в≥дзначити, що аудиторська д≥¤льн≥сть ¤к така породжена ринковою економ≥кою ≥ Ї складовою частиною механ≥зму ц≥Їњ економ≥ки.
ѕ≥д аудитом розум≥Їтьс¤ процес зниженн¤ до прийн¤тного р≥вн¤ ≥нформац≥йного ризику (тобто ≥мов≥рност≥ того, що у ф≥нансових зв≥тах м≥ст¤тьс¤ помилков≥ або неточн≥ в≥домост≥) дл¤ користувач≥в ф≥нансових зв≥т≥в.
” ход≥ аудиторськоњ перев≥рки ф≥нансових зв≥т≥в установлюютьс¤ точн≥сть в≥дбитт¤ в них ф≥нансового становища ≥ результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, в≥дпов≥дн≥сть веденн¤ бухгалтерського обл≥ку встановленим вимогам ≥ критер≥¤м, дотриманн¤ п≥дприЇмством, ¤ке перев≥р¤Їтьс¤, чинного законодавства.
ќсобливе значенн¤ маЇ той факт, що перев≥рку достов≥рност≥ зв≥тност≥ п≥дприЇмства, дотриманн¤ чинного законодавства й упор¤дкуванн¤ аудиторського висновку з цього питанн¤ виконуЇ незалежний аудитор.
Ѕезсумн≥вно, що виникненн¤ аудиту ¤к дов≥рчоњ форми перев≥рки ф≥нансово-економ≥чноњ д≥¤льност≥ економ≥чних субТЇкт≥в викликано по¤вою нових орган≥зац≥йно-правових форм цих субТЇкт≥в. «розум≥ло, що д≥йсн≥ власники зац≥кавлен≥ в одержанн≥ достов≥рноњ ≥нформац≥њ про ф≥нансово-економ≥чне становище Ђр≥днихї п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, обгрунтованих висновк≥в з њх найближчоњ та довгостроковоњ перспектив≥.
≤снуЇ дек≥лька визначених правил, що стосуютьс¤ д≥¤льност≥ незалежних аудитор≥в:
1) в≥льний виб≥р аудитора (аудиторськоњ ф≥рми) субТЇктом, що господарюЇ;
2) догов≥рн≥ в≥дношенн¤ м≥ж аудитором (аудиторською ф≥рмою) ≥ кл≥Їнтом, що дозвол¤Ї аудитору самому вибирати свого кл≥Їнта ≥ бути незалежним в≥д вказ≥вок будь-¤ких державних орган≥в;
3) можлив≥сть в≥дмовити кл≥Їнту у видач≥ аудиторського висновку до усуненн¤ в≥дзначених недол≥к≥в;
4) неможлив≥сть аудиторськоњ перев≥рки при родинних або д≥лових в≥дносинах ≥з кл≥Їнтом, що перевищують догов≥рн≥ в≥дношенн¤ з приводу аудиторськоњ д≥¤льност≥;
5) заборона аудиторам ≥ аудиторським ф≥рмам займатис¤ господарською, комерц≥йною ≥ ф≥нансовою д≥¤льн≥стю, не звТ¤заною з виконанн¤м аудиторських, консультац≥йних ≥ ≥нших послуг, дозволених законодавством.
ѕотреба в послугах аудитора виникаЇ в звТ¤зку з наступними обставинами:
1) можлив≥сть поданн¤ необТЇктивноњ ≥нформац≥њ з боку адм≥н≥страц≥њ у випадках конфл≥кту м≥ж нею ≥ користувачами ц≥Їњ ≥нформац≥њ (власниками, ≥нвесторами, кредиторами);
2) залежн≥сть насл≥дк≥в прийн¤тих р≥шень (а вони можуть бути дуже значн≥) в≥д ¤кост≥ ≥нформац≥њ;
3) необх≥дн≥сть спец≥альних знань дл¤ перев≥рки ≥нформац≥њ;
4) в≥дсутн≥сть у користувач≥в ≥нформац≥њ доступу дл¤ оц≥нки њњ ¤кост≥.
¬с≥ ц≥ передумови привели до виникненн¤ сусп≥льноњ потреби в послугах незалежних експерт≥в, ¤к≥ мають в≥дпов≥дну п≥дготовку, квал≥ф≥кац≥ю, досв≥д ≥ дозв≥л на право наданн¤ такого роду послуг.
јудиторськ≥ послуги Ц це послуги посередник≥в, ¤к≥ встановлюють достов≥рн≥сть ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ.
јудитори (аудиторськ≥ ф≥рми) у процес≥ своЇњ д≥¤льност≥ вир≥шують р¤д завдань, пов'¤заних ≥з наданн¤м аудиторських послуг:
1) перев≥рка веденн¤ бухгалтерського обл≥ку й упор¤дкуванн¤ зв≥тност≥, законност≥ господарчих операц≥й;
2) наданн¤ допомоги в орган≥зац≥њ бухгалтерського обл≥ку;
3) наданн¤ допомоги у в≥дновленн≥ ≥ веденн≥ обл≥ку, упор¤дкуванн≥ бухгалтерськоњ (ф≥нансовоњ) зв≥тност≥;
4) наданн¤ допомоги в податковому плануванн≥ ≥ розрахунку податк≥в;
5) консультуванн¤ по окремих питанн¤х веденн¤ обл≥ку й упор¤дкуванн¤ зв≥тност≥;
6) експертн≥ оц≥нки й анал≥з результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥;
7) консультуванн¤ з широкого кола ф≥нансових ≥ правових питань, маркетингу, менеджменту, технолог≥чне й еколог≥чне консультуванн¤ та ≥н.;
8) розробка установчих документ≥в та ≥н.;
9) наданн¤ ≥нформац≥њ про майбутн≥х партнер≥в;
10) ≥нформац≥йне обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в;
11) ≥нш≥ послуги.
« погл¤ду спр¤мованост≥ аудит под≥л¤Їтьс¤ на: загальний аудит (п≥дприЇмства њх обТЇднанн¤ незалежно в≥д орган≥зац≥йно-правових форм ≥ вид≥в власност≥, орган≥зац≥њ ≥ заснуванн¤); банк≥вський аудит; аудит страхових компан≥й; аудит б≥рж; аудит позабюджетних фонд≥в; аудит ≥нвестиц≥йних ≥нститут≥в та ≥н.
јудитори, що працюють самост≥йно, ≥ аудиторськ≥ ф≥рми можуть займатис¤ аудиторською д≥¤льн≥стю т≥льки п≥сл¤ одержанн¤ л≥ценз≥њ на њњ зд≥йсненн¤, ¤ка видаЇтьс¤ јудиторською палатою ”крањни.
¬ умовах ринку п≥дприЇмства, кредитн≥ установи, ≥нш≥ обТЇкти господарюванн¤ вступають у догов≥рн≥ в≥дносини щодо використанн¤ майна, кошт≥в, проведенн¤ комерц≥йних операц≥й ≥ ≥нвестиц≥й. ƒов≥рч≥сть цих в≥дношень повинна п≥дкр≥плюватис¤ можлив≥стю дл¤ вс≥х учасник≥в угод одержувати ≥ використовувати ф≥нансову ≥нформац≥ю. ƒостов≥рн≥сть ≥нформац≥њ п≥дтверджуЇтьс¤ незалежним аудитором.
¬ласники, ≥, насамперед, колективн≥ власники Ц акц≥онери, пайовики, а також кредитори, позбавлен≥ можливост≥ самост≥йно переконатис¤ в тому, що вс≥ численн≥ операц≥њ п≥дприЇмства, найчаст≥ше дуже складн≥, законн≥ ≥ правильно в≥дбит≥ в зв≥тност≥, тому що звичайно не мають доступу до обл≥кових запис≥в, не мають в≥дпов≥дного досв≥ду, ≥ тому потребують послуг аудитор≥в.
Ќезалежн≥ аудитори можуть робити ефективну допомогу кер≥вництву економ≥чного субТЇкта в зд≥йсненн≥ контролю не т≥льки за допомогою спри¤нн¤ в забезпеченн≥ достов≥рност≥ ф≥нансових даних ≥ над≥йност≥ використовуваних систем бухгалтерського обл≥ку. ¬они також можуть забезпечити незалежну експертну консультац≥йну п≥дтримку з р¤ду важливих напр¤мк≥в д≥¤льност≥ економ≥чного субТЇкта. Ѕ≥льш того, рекомендац≥њ незалежних консультант≥в можуть бути дуже корисн≥ дл¤ кер≥вництва в процес≥ проведенн¤ перетворень, ¤к≥ не зустр≥чають широкоњ п≥дтримки всередин≥ орган≥зац≥њ.
” крањнах ≥з розвинутими ринковими в≥дносинами аудиторська ф≥рма розгл¤даЇтьс¤ в першу чергу не ¤к ≥нспектор, а ¤к незалежний консультант, ¤кий пор¤д ≥з перев≥ркою ф≥нансовоњ зв≥тност≥ даЇ профес≥йну оц≥нку стану справ.
јудиторськ≥ ф≥рми бачать своЇ завданн¤ в п≥дтвердженн≥ того, що бухгалтерська зв≥тн≥сть достов≥рно ≥ точно в≥дбиваЇ ф≥нансове становище орган≥зац≥њ.
Ќа¤вн≥сть достов≥рноњ ≥нформац≥њ дозвол¤Ї п≥двищити ефективн≥сть функц≥онуванн¤ ринку кап≥талу ≥ даЇ можлив≥сть оц≥нювати ≥ прогнозувати насл≥дки р≥зних економ≥чних р≥шень.
” сучасн≥й економ≥чн≥й ситуац≥њ, що склалас¤ в ”крањн≥, важливим питанн¤м профес≥йноњ етики Ї податков≥ в≥дношенн¤ з державною казною. јдже бухгалтер п≥дприЇмства практично не в змоз≥ простежити абсолютно вс≥ зм≥ни в законодавств≥ (а також р≥зн≥ трактуванн¤ сп≥рних момент≥в законодавства). ≤ справа профес≥йноњ чест≥ аудитор≥в ≥ збереженн¤ повноњ дов≥ри до них ≥з боку кл≥Їнт≥в, громадськост≥ ≥ державних орган≥в Ц неухильне дотриманн¤ податкового законодавства у вс≥х аспектах, тому аудитори (аудиторськ≥ ф≥рми) дуже в≥дпов≥дально ставл¤тьс¤ до вс≥х зм≥н законодавства, ≥ практично в ус≥х аудиторських ф≥рмах ≥снуЇ сп≥вроб≥тник, в обовТ¤зки ¤кого входить стеженн¤ за вс≥ма зм≥нами в законодавств≥. ќтже, т≥ п≥дприЇмства, що сп≥вроб≥тничають з аудиторськими ф≥рмами, швидше й оперативн≥ше можуть реагувати на зм≥ни законодавства.
ќдним (≥ напевно, най≥стотним) ≥з позитивних бок≥в незалежноњ аудиторськоњ перев≥рки Ї те, що незалежний аудитор бачить стан справ на п≥дприЇмств≥ з боку стороннього спостер≥гача, ≥ отже, йому легше пом≥тити прорахунки ≥ недол≥ки, а виходить, ≥ дати квал≥ф≥ковану пораду з усуненн¤ майбутн≥х або вже зроблених помилок. јдже при наданн≥ профес≥йних послуг з оподатковуванн¤ аудитор повинен керуватис¤ ≥нтересами кл≥Їнта. “ому, ¤к правило, ≥н≥ц≥атором незалежноњ аудиторськоњ перев≥рки Ї власник п≥дприЇмства, ¤кий хоче уникнути конфл≥ктних ситуац≥й при проведенн≥ угод ≥ при сплат≥ податк≥в.
Ќа зак≥нченн¤ в≥дзначимо, що незалежний аудит Ц це особлива орган≥зац≥йна форма контролю. ¬≥н непогано зарекомендував себе в умовах розвинутоњ ринковоњ економ≥ки, нав≥ть економ≥ки умовно-ринковоњ, перех≥дного типу, що склалас¤ зараз в ”крањн≥. √овор¤чи ≥ншими словами, незалежний аудит Ц це нев≥дТЇмний елемент ≥нфраструктури ринку.
© 2001 “≈–≈«»
