√ќЋќ¬Ќ»… Ѕ≤Ћ№ ћќ∆Ќј «ƒќЋј“»
ƒр.  ост¤нтин “р≥нус

ѕро бол≥ голови розпов≥даЇ доктор  ост¤нтин “р≥нус (директор ÷ентру невроотолог≥њ, професор ¬юрцбурзького ун≥верситету, д≥йсний член јкадем≥њ Ќаук Ќью-…орка, головний редактор Neurootology Newsletter).

’то багато працюЇ, той знаЇ, що таке б≥ль голови. ≤нод≥ це такий б≥ль, що не т≥льки працювати Ц жити не можна. ” так≥ хвилини б≥ль голови д≥йсно стаЇ головним, найсуттЇв≥шим болем у житт≥. Ћюдина прагне в будь-¤кий спос≥б подолати цей жах. “а не завжди це вдаЇтьс¤ зробити швидко та ефективно.
јле Ї спос≥б. ™ л≥куванн¤. ѕро науку, ¤ка здатна допомогти людин≥ у так≥й ситуац≥њ, ми починаЇмо розпов≥дь у цьому випуску.
Ќашу розпов≥дь про Ќ≈¬–ќќ“ќЋќ√≤ё ми будемо продовжувати ≥ в наступних випусках журналу. јле, виход¤чи з нашого принципу зваженого вибору, ми не будемо пропонувати читачев≥ Ђкота у м≥шкуї. «бираючись пропонувати споживачев≥ найкраще, ми спочатку все випробовуЇмо на соб≥.
ќтже, випробовуванн¤ почалось. —л≥дкуйте за нашими публ≥кац≥¤ми.

’ворий телефонуЇ до л≥кар¤ та каже, що йому болить голова. ўо може л≥кар зробити у такому випадку? ѕо телефону Ц н≥чого! Ѕо дл¤ того, щоб л≥кувати так≥ бол≥, сл≥д ч≥тко знати њх причину.

—пробуймо роз≥брати типов≥ причини бол≥в голови. —еред найчаст≥ших причин сл≥д назвати ≥нфекц≥њ: вони можуть бути бактер≥альн≥, в≥русн≥, протозойн≥. Ќайчаст≥ше так≥ бол≥ супроводжуютьс¤ п≥двищенн¤ми температури та бол¤ми в основному вогнищ≥ запаленн¤. Ќайг≥ршими серед ус≥х перел≥чених м≥кроорган≥зм≥в Ї персистуюч≥ в≥руси Ц њх найважче зап≥дозрити, бо вони не дають ¤скравих про¤в≥в хвороби. “ривало знаход¤чись в орган≥зм≥ хворого, персистуючи, так≥ в≥руси повол≥ виснажують його, призвод¤чи в критичн≥ моменти до фатальних насл≥дк≥в, парал≥ч≥в к≥нц≥вок та втрат окремих функц≥й. ƒ≥агностують причину або випадково при в≥русолог≥чному обстеженн≥, або за допомогою таких методик, ¤к пол≥модальн≥ викликан≥ потенц≥али (слухов≥, зоров≥, соматосенсорн≥, вестибул¤рн≥ та ольфакторн≥) та окулограф≥¤ (нистамограф≥¤).

“иповим поЇднанн¤м Ї б≥ль голови, ¤кий супроводжуЇ п≥двищений, р≥дше знижений, тиск.

—пазми судин. ќсновою п≥двищенн¤ тиску Ї спазм судин, тому в≥н потребуЇ окремого вивченн¤. —еред дуже частих причин п≥двищенн¤ тиску порушенн¤ метабол≥зму займають окреме м≥сце. ѕричому побутовим вар≥антом таких порушень Ї зловживанн¤ звичайною с≥ллю. «авелик≥ к≥лькост≥ њњ призвод¤ть до порушенн¤ виведенн¤ р≥дини нирковими канальц¤ми ≥, таким чином, до п≥двищень тиску кров≥. «ловживанн¤ с≥ллю у щоденн≥й њж≥ може бути спричинене двома механ≥змами: родинними традиц≥¤ми, зниженн¤м чутливост≥ ¤зика до солоного смаку.
¬ останньому випадку людина несв≥домо споживаЇ завелик≥ к≥лькост≥ сол≥ в харчових продуктах. ƒ≥агностувати зниженн¤ сольовоњ чутливост≥ можна за допомогою методики, ¤ка називаЇтьс¤ густометр≥¤ в≥д латинського слова густус, тобто смак.
—еред ≥нших метабол≥чних причин бол≥в голови сл≥д назвати порушенн¤ обм≥ну холестеролу, або ¤к його ще часто називають в рос≥йськомовн≥й л≥тератур≥ Ц холестерину. ќстанн≥й належить до стресових гормон≥в, але на в≥дм≥ну в≥д адренал≥ну в≥н вид≥л¤Їтьс¤ не моментально, а повол≥ ≥ тривалий час може знаходитись у кров≥. ѕ≥двищенн¤ р≥вн≥в холестеролу переважно спостер≥гають у в≥дпов≥дь на по¤ву бактер≥альноњ чи в≥русноњ ≥нфекц≥њ. «ниженн¤ його р≥вн¤ в кров≥ Ц погана ознака, що вказуЇ на зниженн¤ ≥мун≥тету. јле й п≥двищенн¤ р≥вн≥в холестеролу теж погано Ц в≥н в≥дкладаЇтьс¤ в судинн≥й ст≥нц≥, робл¤чи њњ твердою та непроникною дл¤ поживних речовин, що перенос¤тьс¤ кров'ю. ¬исок≥ р≥вн≥ холестеролу в кров≥ дуже погано перенос¤тьс¤ хворими, з'¤вл¤ютьс¤ страхи, дурнота, обмороки, бол≥ голови стають нестерпними, часто пекучими, гострими, р≥зкими.

–озлади цукрового обм≥ну р≥дше характеризуютьс¤ вираженими бол¤ми голови. “им не менше, п≥двищен≥ концентрац≥њ цукру в кров≥ призвод¤ть, зокрема до отруЇнн¤ перифер≥йних нерв≥в. “аке ускладненн¤ називаЇтьс¤ пол≥невропат≥Їю. Ћюдина може за таких обставин оглухнути, осл≥пнути, втратити нюх тощо Цза л≥чен≥ тижн≥, а часом дн≥. Ѕ≥ль голови в таких випадках може бути Їдиною першою ознакою нездоров'¤. ƒо реч≥, ≥нтенсивн≥ бол≥ в так≥й ситуац≥њ можуть маскувати розвиток основного патолог≥чного процесу. ƒ≥агностика можлива за допомогою іустометр≥њ, визначенн¤ вм≥сту цукру кров≥ та пол≥модальних викликаних потенц≥ал≥в при комплексному обстеженн≥.

—еред нервових причин посттравматичн≥ стани привертають особливу увагу. ѕричому, дуже небезпечн≥ легк≥ травми голови. Ќайчаст≥ше так≥ травми супроводжуютьс¤ легким запамороченн¤м чи короткочасною втратою св≥домост≥, нест≥йким запамороченн¤м чи б≥ллю голови в момент травми та наступн≥ дек≥лька дн≥в п≥сл¤ травми. ѕот≥м вс¤ симптоматика зникаЇ. јле через дек≥лька тижн≥в, ≥нод≥ м≥с¤ц≥в, р≥дше 2-5 рок≥в може розвинутись посттравматичний синдром. ¬≥н характеризуЇтьс¤ ≥нтенсивними бол¤ми, круж≥нн¤ми та памороченн¤ми голови, нер≥дко з нудотами та блювотами. ¬ т¤жких випадках так≥ напади можуть зак≥нчуватись втратами св≥домост≥. ” хворого скаче тиск, буваЇ п≥тлив≥сть, його кидаЇ то в жар, то в холод, мерзнуть руки, мерехтить перед очима та шумить у вухах, а л≥кар≥ при об'Їктивному обстеженн≥ н≥чого не знаход¤ть. ƒ≥агностують вегетативно-судинну дистон≥ю та л≥кують спазмальгетиками та судинними препаратами. Ћ≥куванн¤ даЇ тимчасовий ефект, а в ц≥лому хвороба швидко прогресуЇ, часом довод¤чи хворого до ≥нвал≥дност≥. ѕравильна д≥агностика включаЇ вестибул¤рн≥, а краще пол≥модальн≥ викликан≥ потенц≥али та окулограф≥ю. ќсобливого значенн¤ в таких випадках набуваЇ по¤ва спонтанного специф≥чного битт¤ очей Ц нистагму, ¤кий може дати значну ≥нформац≥ю дл¤ уточненоњ д≥агностики.

Ќеврозами в англомовн≥й л≥тератур≥ називають розлади св≥домост≥ з≥ специф≥чними звичайно его-дистон≥чними симптомами, а саме: тривогою, фоб≥¤ми, нав'¤злив≥ст¤ми, вимушен≥стю, г≥стеричною конверс≥Їю та де¤кими симптомами, пов'¤заними з посттравматичним стресом; усв≥домленн¤ реальност≥ взагал≥ при цьому не порушене. “ак характеризуЇ неврози м≥жнародно прийн¤те означенн¤. ѕрост≥ше можна охарактеризувати неврози, ¤к стани при ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ порушенн¤ тонусу нервових центр≥в. ќдн≥ центри перезбуджуютьс¤, ≥нш≥ Ц знаход¤тьс¤ в пригн≥ченому стан≥. ћозањчна картина розлад≥в нервових центр≥в може характеризуватись розмањтт¤м симптом≥в, включаючи серцебитт¤, бол≥ в д≥л¤нц≥ шлунка, в≥дчутт¤ жмута в горл≥, запамороченн¤. ћайже завжди неврози супроводжуютьс¤ бол¤ми голови, част≥ше р≥зноман≥тними за характером та локал≥зац≥Їю. ƒуже часто напади болю пов'¤зан≥ з≥ зм≥нами погоди, навантаженн¤ми та стресами, наростають переважно в друг≥й половин≥ дн¤. Ќайкраще неврози документуютьс¤ за допомогою пол≥модальних викликаних потенц≥ал≥в.

¬ англомовному ≥нтернет≥ повно пов≥домлень про веcтибул¤рну чи по-украњнському, прис≥нкову м≥грену, або б≥ль голови ¤к зам≥нник запамороченн¤. —правд≥, наш досв≥д показуЇ, що значний в≥дсоток бол≥в голови провокуЇтьс¤ розладами прис≥нкового стану. ÷≥ розлади можуть про¤вл¤тись також ≥ круж≥нн¤ми чи памороченн¤ми голови. ј у ц≥лого р¤ду хворих вони характеризуютьс¤ Їдиною ознакою Ц болем голови. Ѕол≥ не мають ч≥ткоњ картини, вони можуть р≥знитись у р≥зних хворих ≥, нав≥ть у одного ≥ того ж хворого вони можуть бути р≥зноман≥тними, та супроводжуватись р≥зними супутн≥ми симптомами, ускладнюючи ≥ до того заплутану д≥агностику. Ќайкраще диференц≥юютьс¤ так≥ стани за допомогою тест≥в на координац≥ю рух≥в та прис≥нкових викликаних потенц≥ал≥в. Ќав≥ть окулограф≥¤ буваЇ корисною в меншому в≥дсотку випадк≥в.

ћи роз≥брали найчаст≥ш≥ причини бол≥в голови, хоча реальних причин може бути набагато б≥льше. ƒе¤к≥ з них мають свою локал≥зац≥ю чи географ≥ю. Ќаприклад, при так зван≥й пострад≥ац≥йн≥й енцефалопат≥њ бол≥ голови дом≥нують у значного в≥дсотка хворих. ÷ей синдром багато в чому под≥бний до прис≥нковоњ м≥грени, але маЇ р¤д типових рис (практично завжди супроводжуЇтьс¤ запамороченн¤ми).

Ќайг≥ршим з точки зору прогнозу Ї випадок генетичноњ м≥грени. ÷е вроджене молекул¤рне захворюванн¤, ¤ке характеризуЇтьс¤ зм≥нами в генетичному апарат≥ людини та передаЇтьс¤ з покол≥нн¤ в покол≥нн¤, част≥ше по ж≥ноч≥й л≥н≥њ. Ѕол≥ при так≥й м≥грен≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ однаковим переб≥гом, завжди болить одна й та сама половина голови (част≥ше л≥ва), найчаст≥ше однаковоњ тривалост≥ та з однаковими ≥нтервалами, р≥зким початком та р≥зким зак≥нченн¤м. “ак≥ випадки описан≥ менше н≥ж у одного в≥дсотка хворих. «араз численн≥ науков≥ центри у ц≥лому св≥т≥ шукають метод≥в д≥агностики та л≥куванн¤ генетичноњ м≥грени.

як бачите, причин бол≥в голови може бути багато, тому питанн¤ д≥агностики та л≥куванн¤ такого синдрому маЇ бути дов≥рене фах≥вц¤м.

Ќевроотолог≥¤ Ц одна з наукових дисципл≥н, що маЇ справу з≥ значною к≥льк≥стю причин бол≥в голови.

консультац≥њ фах≥вц≥в Ц (044) 213-6611, 219-4441,
е-mail: trinus@ukrpack.net
www.bcity.com/lita
www.mednavigator.net
ѕЌ¬ѕ Ђ“–≤Ќ”—ї, л≥ценз≥¤ ћќ«” 28088 ё– в≥д 02.07.99

© 2001 “≈–≈«»